Типові помилки вивчення німецьких слів

Вивчення кожної мови потребує роботи з новими словами. Для багатьох учнів - це нездоланий бар'єр. Пам’ятаю, як колись одна доросла учениця так хвилювалась, що навіть почала приймати препарати для покращення пам’яті. Але, звісно, існують і менш радикальні методи. Саме про них я й хочу розповісти в цьому дописі.

Зі свого викладацького досвіду я бачу, що існує кілька поширених причин, чому нові слова не засвоюються. Вони можуть відрізнятися залежно від рівня знань.

Ось найтиповіші помилки:

1. Відсутність системного підходу

   Так, ви можете вчити слова випадковим чином або навіть намагатися запам’ятати словник сторінка за сторінкою. Але зазвичай це не дає результату. Чому? Бо для ефективного вивчення потрібна система. Ідеально, коли нещодавно вивчені слова зустрічаються в тих самих текстах, які ви читаєте та слухаєте, і ви пробуєте будувати з ними речення. Цей принцип закладено в більшості класичних підручників. Особливо важливо мати такий підручник на початковому рівні: в кожній темі – чіткий список слів, які потім активно використовуються впродовж теми. Погано, якщо у текстах, з якими Ви працюєте, незнайомим є кожне друге слово. Швидше за все варто тоді спуститись на рівень-два.

   Hайкраще, коли нещодавно вивчені слова зустрічаються в тих самих текстах, які ви читаєте та слухаєте.

2. Ігнорування словотворення

   Німецька мова – мовний конструктор. З дієслова можна утворити іменник або прикметник, і навпаки. Префікси й суфікси допомагають змінювати значення слова, а складні слова часто легко розбираються на зрозумілі частини. Але це треба вміти робити! Інакше щоразу при зустрічі зі словами типу Auftrag, Antrag, Betrag, Beitrag, Vortrag, Vertrag — виникатиме паніка.

   Німецька мова це конструктор, в якому зі слів, префіксів та суфіксів утворюються інші, більш складні слова.

3. Ігнорування граматики

   Доведено: у дорослих навчання – це свідомий процес. Сподіватися, що ви просто «заговорите», почувши мову навколо, — це помилка. Тому важливо з самого початку не боятися граматики, а розібратися в ній. Розуміння порядку слів, вживання артиклів і відмінювання допомагає краще запам’ятовувати слова: ви зможете впевнено відрізнити іменник від прикметника, а в реченні знайти дієслово. Тоді німецька перестане бути диким левом і стане ручним улюбленцем :)

   Годі сподіватися, що ви заговорите, просто почувши мову навколо!

4. Відсутність регулярності

   Іноземна мова швидко забувається. Чим нижчий рівень – тим швидше. Якщо рік тому у вас був А2, але ви не користувалися мовою, то, скоріш за все, зараз згадаєте лише числа й кілька окремих слів. Я завжди кажу: ми забуваємо майже з тією ж швидкістю, з якою вчили. Тому контакт із мовою повинен бути постійним. Навіть випадкова німецька пісня краще, ніж нічого. Ідеально — це усвідомлене навчання, але нехай буде бодай щось.

   Ми забуваємо мову майже з тією ж швидкістю, з якою вчили.

А що з іспитами?

Окремо варто згадати про підготовку до іспитів.
Колись на курсі підготовки до TestDaF одна учениця поскаржилася на проблеми з аудіюванням. Щоб це виправити, вона вирішила дивитись серіали німецькою на Netflix. Так, перегляд фільмів і серіалів іноземною мовою має певну користь. Але коли йдеться про підготовку до напівакадемічного іспиту, сподівання, що новий сезон Emily in Paris допоможе в підготовці, є щонайменше наївним.

TestDaF вимагає цілеспрямованої роботи:

• розширення словникового запасу,
• повторення або націлене вивчення граматики,
• тренування кожного типу завдання.

Усе це ви знайдете в моїх відеокурсах:

Пам’ятайте: лише свідомий і структурований підхід дає дійсно якісний результат!